Лікування тенезмів завжди залежить від того, яке захворювання їх викликало. Немає “чарівної пігулки” саме від тенезмів – необхідно лікувати першопричину, і тоді болісні позиви припиняться. На підставі результатів діагностики лікар підбирає необхідну терапію. Розглянемо основні підходи до лікування в залежності від виявленої причини:

• Антибактеріальна та протиінфекційна терапія. Якщо встановлено, що тенезми спричинені кишковою інфекцією (бактеріальною дизентерією, сальмонельозом, амебіазом тощо), призначаються відповідні антимікробні препарати. Це можуть бути антибіотики широкого спектру (наприклад, фторхінолони, цефалоспорини) або специфічні засоби проти виявленого збудника (метронідазол при амебіазі, противірусні при деяких вірусних гастроентеритах). Додатково при інфекціях використовують ентеросорбенти (Smecta, активоване вугілля, ентеросгель) для виведення токсинів і регідратаційну терапію – пиття або внутрішньовенне введення рідин (крапельниці) для поповнення втрат від діареї. Правильно підібране лікування інфекції призводить до затихання запалення кишківника, і разом з цим зникають тенезми.
• Протизапальне лікування при захворюваннях кишечника. При неспецифічному виразковому коліті та інших хронічних запальних захворюваннях кишківника застосовують протизапальні засоби спеціального типу – похідні 5-аміносаліцилової кислоти (месалазин, сульфасалазин) у вигляді таблеток, клізм або свічок. В тяжчих випадках додають кортикостероїди, імунодепресанти – ці ліки пригнічують патологічне запалення. Якщо тенезми викликані променевим проктитом (ускладнення променевої терапії) – лікування включає протизапальні клізми, обволікаючі засоби. При синдромі подразненого кишківника важливу роль грає дієтотерапія, за потреби призначають м’які проносні засоби при запорі або препарати від діареї, а також спазмолітики для зменшення спазмів.
• Лікування проктологічних хвороб. Якщо виявлено геморой, анальні тріщини, проктит, то лікування спрямоване на усунення цих проблем. При геморої і тріщинах призначають ректальні свічки та мазі з знеболюючим, протизапальним, ранозагоювальним ефектом (зазвичай препарати на основі місцевих анестетиків, гепарину, кортикостероїдів або рослинних екстрактів). Вони знімають біль і запалення в ділянці ануса, допомагаючи позбутися хибних позивів. Також важливо полегшити акт дефекації – для цього призначають пом’якшувальні мікроклізми, проносні засоби легкого впливу (наприклад, лактулоза при хронічних запорах) щоб кал був м’якшим і не травмував пряму кишку. При гнійному парапроктиті може знадобитися хірургічне розкриття абсцесу і дренування, після чого тенезми теж вщухнуть.
• Хірургічне лікування. Деякі випадки потребують оперативного втручання. Наприклад, при виявленні пухлини кишечника лікування, як правило, хірургічне – видалення новоутворення (іноді з подальшою хіміо- або променевою терапією, залежно від типу пухлини). Хірурги-проктологи також оперують певні випадки хвороби Крона (при формуванні нориць, абсцесів), важкого геморою (видалення вузлів), хронічної незагойної тріщини, поліпи кишківника (ендоскопічне поліпектомія) тощо. Після усунення хірургічним шляхом причини – тенезми зникають.
• Дієта та режим. Незалежно від причини, важливою складовою лікування є корекція харчування. Пацієнту з тенезмами, як правило, рекомендують щадну дієту, щоб зменшити подразнення кишечника: виключають гострі приправи, надто жирну їжу, алкоголь, грубу клітковину у гострий період. При схильності до проносу харчування має бути більш закріплюючим (каші на воді, киселі, сухарі), а при схильності до запору – навпаки, послаблюючим (пюре з овочів, чорнослив, кисломолочні продукти). Достатнє вживання рідини дуже важливе, особливо якщо є втрати від діареї. Також лікар дасть рекомендації щодо режиму: на час лікування бажано уникати дій, що підвищують внутрішньочеревний тиск і можуть посилювати спазми. Наприклад, радять тимчасово утриматися від їзди на велосипеді, мотоциклі, конях, від важкого фізичного навантаження і навіть від деяких видів фізіотерапії (вібрації, надмірне прогрівання живота – лише за призначенням). Натомість корисними можуть бути теплі сидячі ванночки з ромашкою чи марганцівкою – вони розслабляють м’язи сфінктера і зменшують біль.
• Симптоматичні засоби. Щоб полегшити страждання пацієнта, застосовують препарати для усунення самих спазмів. Найбільш ефективні тут спазмолітики – наприклад, дротаверин (Но-Шпа), папаверин, мебеверин. Вони знімають спазм гладкої мускулатури кишківника і тимчасово полегшують біль і позив. Також можуть призначатися анальгетики коротким курсом, якщо болі дуже сильні. Але важливо: не можна постійно глушити біль знеболювальними і ігнорувати основну проблему. Симптоматичні засоби – лише допоміжний компонент, покликаний покращити якість життя на час, поки лікується основне захворювання.

Термін та схема лікування визначається лікарем. У когось позиви зникнуть вже через кілька днів антибіотиків (при бактеріальній інфекції), а комусь доведеться лікуватися місяцями (наприклад, при виразковому коліті). Головне – не переривати терапію, як тільки стане легше. Зникнення тенезмів – це чудово, але щоб вони не повернулися, слід довести лікування основної хвороби до кінця та дотримуватися рекомендацій щодо способу життя.