Випадання гемороїдальних вузлів – один з найбільш неприємних проявів геморою, який значно погіршує якість життя пацієнта. Цей стан характеризується виходженням внутрішніх гемороїдальних утворень назовні через анальний отвір, що супроводжується болем, дискомфортом, свербіжем та іншими неприємними симптомами. У цій статті розглядаються причини, через які випадають гемороїдальні вузли, характерні ознаки й стадії розвитку такого ускладнення, методи діагностики та сучасні підходи до лікування. Також ви дізнаєтеся про можливі ускладнення при ігноруванні проблеми, про те, коли слід звернутися до лікаря, а також рекомендації з профілактики геморою.
Гемороїдальні вузли – це варикозно розширені венозні сплетення в нижній частині прямої кишки. При внутрішньому геморої такі вузли знаходяться всередині анального каналу і можуть періодично кровоточити або викликати дискомфорт. Випадання гемороїдальних вузлів відбувається, коли ці збільшені внутрішні вузли зміщуються вниз і виходять назовні через анальний отвір. Іншими словами, слизова оболонка прямої кишки разом із гемороїдальними утвореннями випинається назовні.
Випадіння вузлів є ознакою прогресування геморою до пізніх стадій (зазвичай III–IV стадія). У нормі гемороїдальні сплетення утримуються всередині кишки завдяки зв’язкам і м’язам. Коли захворювання розвивається, ці підтримуючі структури слабшають (втрачають еластичність і міцність), а вузли – збільшуються. В результаті будь-яке сильне напруження (акт дефекації, підняття важкого, навіть кашель або чхання) може спричинити вихід вузлів назовні. Нерідко саме випадання гемороїдального вузла змушує пацієнта звернутися до лікаря, адже до цього багато хто ігнорує проблему через збентеження. Важливо розуміти, що випадіння вузлів свідчить про серйозну стадію геморою і потребує кваліфікованого лікування.
Геморой – багатофакторне захворювання, і випадання вузлів зумовлене поєднанням внутрішніх порушень та зовнішніх чинників. Основною анатомічною причиною є ослаблення зв’язкового апарату прямої кишки та патологічне розширення гемороїдальних вен (утворення великих внутрішніх вузлів). Серед ключових факторів, що призводять до цих змін, можна виділити:
Внутрішній геморой. Пролапс (випинання) виникає саме при внутрішньому типі геморою, коли вузли формуються всередині прямої кишки. Зовнішній геморой розташований під шкірою навколо ануса і вузли при ньому не випадають назовні (хоча можуть тромбуватися та спричиняти біль).
Хронічні закрепи (запори). Постійне сильне напруження під час випорожнення підвищує тиск у гемороїдальних венах. Це веде до розширення венозних сплетень і збільшення вузлів. Тверді калові маси травмують слизову і самі вузли, що провокує запалення та поступове випадіння.
Вагітність і пологи. Збільшена матка під час вагітності тисне на судини малого тазу, утруднюючи венозний відтік. Це провокує застій крові в гемороїдальних венах. Під час пологів, коли жінка тужиться, різко зростає внутрішньочеревний тиск – гемороїдальні вузли переповнюються кров’ю і можуть випасти. Нерідко геморой вперше з’являється або загострюється саме у вагітних і молодих мам.
Важка фізична праця, підйом ваги. Підняття тягарів, силові тренування та інші види значного фізичного напруження призводять до різкого підвищення внутрішньочеревного тиску. Це може спровокувати раптове випинання вузлів. Особливо ризикують люди, які регулярно піднімають важке (вантажники, атлети).
Малорухливий спосіб життя. Тривале сидіння або стояння без руху сприяє застою крові в судинах тазу. Малорухливі офісні працівники часто страждають від хронічних запорів і порушення тонусу судин. Відсутність фізичної активності послаблює м’язи, в тому числі й ті, що підтримують гемороїдальні сплетення, тому вузли легше випадають.
Вік і спадковість. З віком еластичність сполучної тканини зменшується, зв’язки, що утримують гемороїдальні вузли, поступово слабнуть. Тому у літніх людей геморой часто переходить у стадію випадіння вузлів. Генетична схильність також відіграє роль: спадкова слабкість венозної стінки чи сполучнотканинних структур може зумовити ранній розвиток геморою у нащадків.
Інші чинники. Ожиріння, часте вживання алкоголю та дуже гострої їжі, хронічний кашель або чхання, тривале сидіння на унітазі – всі ці моменти також можуть сприяти прогресуванню геморою. Вони або підсилюють приплив крові до гемороїдальних вен, або провокують часте напруження та подразнення анального каналу.
Випадіння гемороїдальних вузлів супроводжується низкою характерних проявів. До основних симптомів належать:
Біль. Болючі відчуття в ділянці ануса, що посилюються при дефекації або одразу після неї. Випалий вузол може стискатися м’язами сфінктера (защемлюватися), викликаючи різкий інтенсивний біль. Також сильний біль виникає при тромбозі вузла або при його запаленні.
Відчуття стороннього тіла. Пацієнт відчуває дискомфорт та тиск у задньому проході, ніби там присутнє стороннє тіло. Наявність випалих вузлів може створювати відчуття неповного випорожнення кишечника – здається, що кишка спорожнена не до кінця.
Свербіж. Постійне подразнення анальної області виділеннями слизу та часточками калу призводить до анального свербіння. Особливо це турбує при тривалому мокнутті шкіри навколо ануса.
Печіння. Запалення слизової прямої кишки і шкіри навколо ануса викликає відчуття печії (пекучого болю). Печіння може посилюватися під час сидіння або після дефекації.
Кровотеча. Спостерігається виділення яскраво-червоної крові з заднього проходу, зазвичай під час або після випорожнення. Кров з’являється внаслідок травмування збільшених вузлів щільним калом або через розрив дрібних кровоносних судин у вузлах. Можна помітити кров на туалетному папері, білизні чи унітазі.
Мокнуття. Так називають постійну вологість у ділянці ануса. При випаданнi вузлів слизова прямої кишки вивертається назовні і виділяє запальний ексудат (рідина). Шкіра навколо ануса постійно зволожена, що призводить до її мацерації – роздратування, почервоніння, свербіння і печіння.
Виділення слизу. Випалий внутрішній гемороїдальний вузол часто супроводжується слизовими виділеннями. Слиз витікає з анального каналу назовні, викликаючи відчуття вологості. Через це можливе подразнення і свербіж шкіри, забруднення спідньої білизни.
Лікарі-проктологи розрізняють чотири стадії геморою за ступенем збільшення та випадання гемороїдальних вузлів:
Перша стадія (I): Вузли не випадають назовні, вони лише трохи збільшені всередині прямої кишки. Може спостерігатися дискомфорт у анальному каналі або незначні краплини крові під час дефекації, але зовнішніх проявів немає. Геморой на цій стадії часто лишається непоміченим або проявляється мінімально.
Друга стадія (II): Гемороїдальні вузли випадають з анального каналу при напруженні – наприклад, під час дефекації або сильного кашлю – але після цього самостійно повертаються всередину. Пацієнт може відчувати свербіж, помірний біль, помічати незначну кровотечу після випорожнення. Вузли в цей період ще невеликі і здатні втягуватися назад самі.
Третя стадія (III): Вузли випадають навіть при незначному фізичному зусиллі і вже не вправляються самостійно. Хворому доводиться вручну вправляти їх назад у пряму кишку. Цю стадію характеризують постійний дискомфорт, болісність вузлів, частий свербіж і печіння. Можуть виділятися слиз і кров. Без підтримуючої терапії вузли часто запалюються, можливий їх тромбоз.
Четверта стадія (IV): Гемороїдальні вузли постійно знаходяться зовні і не можуть бути вправлені назад через великий розмір та біль. Сфінктер ануса ослаблений, може частково не змикатися. Спостерігаються постійні виділення слизу, можливе підтікання калових мас, неконтрольовані кровотечі. Біль виражений постійно. IV стадія небезпечна тим, що вузли можуть ущемлятися і тромбуватися; такий запущений геморой потребує невідкладного хірургічного лікування.
Для діагностики і визначення тактики лікування при випадінні гемороїдальних вузлів необхідно звернутися до лікаря-проктолога. Обстеження включає:
Огляд та пальпація. Спочатку лікар огляне періанальну ділянку. Вже при зовнішньому огляді можна побачити випалий вузол або сліди крові. Далі проводиться пальцеве ректальне дослідження – лікар в рукавичці обережно вводить палець в пряму кишку, щоб оцінити розміри внутрішніх вузлів, їх болючість, тонус сфінктера, наявність можливих ускладнень (наприклад, анальних тріщин).
Аноскопія. Це ендоскопічний огляд анального каналу за допомогою спеціальної трубки з підсвіткою – аноскопа. Лікар акуратно вводить аноскоп на глибину 5-7 см, що дозволяє візуально оглянути стінки прямої кишки зсередини. Аноскопія дає змогу побачити внутрішні гемороїдальні вузли: їхню кількість, розміри, чи є на них виразки або кровоточиві ділянки. Процедура може бути трохи неприємною, але є короткочасною і переноситься пацієнтами доволі легко.
Ректороманоскопія. Якщо потрібно оглянути пряму кишку більш глибоко і оцінити стан вище розташованих відділів кишечника, призначають ректороманоскопію. Це дослідження, при якому в анальний отвір вводиться тонкий гнучкий ендоскоп (ректороманоскоп) для огляду прямої та сигмовидної кишки на глибину до 20-30 см. Ректороманоскопія допомагає виключити інші патології (поліпи, коліти, пухлини), які можуть викликати схожі симптоми, а також детально вивчити особливості геморою. Перед процедурою необхідно зробити очисну клізму або підготувати кишечник спеціальними проносними препаратами. Дослідження триває кілька хвилин, можливе відчуття помірного дискомфорту.
Інші методи. У деяких випадках лікар може призначити додаткові обстеження: колоноскопію (повний огляд товстого кишечника, якщо є підозра на інші захворювання або кровотечу з верхніх відділів), УЗД органів черевної порожнини, лабораторні аналізи крові (для оцінки анемії при частих кровотечах). Але в більшості випадків діагноз “геморой” з випаданням вузлів встановлюється на основі характерної клінічної картини та результатів огляду проктолога з аноскопією/ректороманоскопією.
Вибір методу лікування залежить від стадії геморою, вираженості симптомів та наявності ускладнень. На ранніх етапах можливе консервативне лікування, при більш прогресуючому геморої застосовують малоінвазивні процедури, а на запущених стадіях може знадобитися хірургічна операція. Розглянемо основні підходи до терапії.
Консервативне лікування
Консервативна терапія призначається на I–II стадіях геморою (коли вузли ще не великі і випадають рідко), а також для тимчасового полегшення стану при загостренні. Вона включає такі заходи:
Малоінвазивні методи лікування
Якщо геморой досяг II–III стадії або часті загострення не піддаються консервативній терапії, застосовують малоінвазивні (малотравматичні) процедури. Вони проводяться амбулаторно, не потребують загального наркозу і тривалої госпіталізації. До поширених методів належать:
Хірургічне лікування
У випадках великого геморою (III–IV стадії), неефективності малоінвазивних процедур або при виникненні ускладнень (тромбоз, защемлення) необхідне хірургічне втручання. Операція дозволяє радикально позбутися випадаючих вузлів, хоча потребує знеболення і більш тривалого відновлення. Основні методи хірургічного лікування:
Після оперативного втручання пацієнт повинен ретельно виконувати рекомендації лікаря. Включаючи дієту (щоб був м’який стілець і не травмувати зони операції), гігієнічні процедури, обмеження фізичних навантажень на кілька тижнів. Правильна післяопераційна поведінка сприяє швидкому загоєнню і допомагає запобігти рецидивам геморою в майбутньому.
Ускладнення при ігноруванні проблеми
Нелікований геморой з випаданням вузлів не тільки викликає хронічний дискомфорт, але й може призвести до ряду серйозних ускладнень:
Геморой належить до делікатних проблем, через що багато пацієнтів відкладають візит до лікаря. Однак при появі симптомів зволікати не можна – чим раніше розпочати лікування, тим легше попередити ускладнення. Звернутися до проктолога рекомендується у таких ситуаціях:
Повністю виключити ризик розвитку геморою складно, але дотримання простих профілактичних заходів значно знижує ймовірність випадіння вузлів. Основні рекомендації:
Дотримуйтесь гігієни. Старанно очищуйте анальну ділянку після кожного випорожнення. Підмивайтеся прохолодною водою або користуйтеся спеціальними вологими серветками. Це допоможе уникнути подразнення і запалення шкіри. Носіть зручну бавовняну білизну і підтримуйте область ануса сухою (після гігієни промокайте м’яким рушником).
Раціон, багатий клітковиною. Правильне харчування – основа профілактики. Щоденно вживайте овочі, фрукти, зелень, цільнозернові каші, бобові – ці продукти містять клітковину, яка покращує роботу кишечника. Уникайте фастфуду, надмірно гострих страв, що можуть подразнювати кишківник. Пийте достатньо рідини, щоб не було закрепів.
Уникайте закрепів. Слідкуйте за регулярністю стільця. Намагайтеся виробити звичку спорожняти кишечник у один і той же час щодня. Не придушуйте позиви, коли відчуваєте, що треба в туалет. При схильності до закрепів можна періодично вживати легкі проносні засоби за рекомендацією лікаря.
Правильна дефекація. Не напружуйтеся надмірно під час дефекації. Не варто “сидіти” на унітазі довше 5 хвилин – якщо за цей час не вийшло випорожнитися, відкладіть спробу. Для зменшення напруження можна використовувати підставку під ноги (щоб коліна були вище стегон) – це покращує анатомічний кут прямої кишки і полегшує процес.
Рухайтеся більше. Гіподинамія – ворог здорових судин. Якщо у вас сидяча робота, робіть перерви: щогодини підводьтеся і трохи проходьтеся чи виконуйте прості вправи (присідання, махи ногами). Регулярно займайтеся посильною фізкультурою – піші прогулянки, йога, плавання або інший нескладний спорт. Це покращить кровообіг і тонус вен.
Помірні навантаження. Уникайте надмірної фізичної напруги. Піднімаючи щось важке, робіть це правильно – з рівною спиною, напружуючи м’язи ніг, а не преса. Не переносьте дуже важких предметів на далекі відстані самотужки. Якщо займаєтесь в тренажерному залі, дозуйте вагу і уникайте вправ, що викликають перенапруження в області живота.
Контроль ваги. Слідкуйте за масою тіла. Зайва вага підвищує тиск на судини малого тазу та сприяє застою крові. Збалансована дієта і регулярна активність допоможуть підтримувати здорову вагу, що полегшить роботу вен.
Зміцнення судин і м’язів. За рекомендацією лікаря можна періодично приймати венотонізуючі препарати або біодобавки (наприклад, діосмін, рутин) для підтримки тонусу вен. Корисно виконувати вправи Кегеля, щоб укріпити м’язи тазового дна і сфінктера – це може покращити венозний відтік. Контрастний душ на область ануса (почергове обливання теплою і прохолодною водою) теж тренує судини.
Профілактичні огляди. Якщо у вас були проблеми з гемороєм раніше або є спадкова схильність, варто хоча б раз на 1-2 роки відвідувати проктолога для профілактичного огляду. Лікар зможе виявити ознаки геморою на ранньому етапі і дати рекомендації, як не допустити прогресування хвороби.
Зберігайте спокій. За потреби обережно вправте вузол чистими руками або м’якою тканиною, змоченою антисептиком. На 5–10 хвилин прикладіть холодний компрес для зменшення болю та набряку. Після епізоду обов’язково запишіться до проктолога для оцінки стану і вибору лікування.
Не завжди. На I–II стадії часто достатньо консервативної терапії або малоінвазивних методів (латексне лігування, склеротерапія, коагуляція). Хірургія (гемороїдектомія, Лонго, лазер) показана при III–IV стадії, ускладненнях або неефективності менш інвазивних процедур.
Щадна дієта з клітковиною та достатній питний режим, теплі сидячі ванночки, акуратна гігієна, місцеві свічки/мазі за рекомендацією фармацевта. Домашні заходи тимчасові — для радикального вирішення потрібна консультація лікаря.
Тромбоз і защемлення вузла з різким болем, інтенсивні кровотечі та анемія, парапроктит і свищі, хронічне подразнення та мокнуття шкіри. Усі ці стани вимагають своєчасного лікування.
Регулярний м’який стілець (клітковина, вода), мінімум напруження на унітазі, більше руху при сидячій роботі, уникнення підйому великих ваг, щоденна гігієна аноректальної зони, контроль маси тіла. Профілактичні огляди у проктолога 1–2 рази на рік за наявності схильності.
*Детальну інформацію про підготовку до огляду у проктолога надасть адміністратор під час запису на прийом.
За 1–2 дні до огляду перейдіть на легку їжу:
уникайте жирного, смаженого, солодкого
виключіть бобові, капусту, газовані напої та алкоголь
оберігайте себе від здуття й тяжкості в животі
Увечері перед візитом або вранці:
зробіть мікроклізму, клізму або прийміть легке проносне (за рекомендацією лікаря)
не варто робити сильне очищення без потреби
для стандартного огляду достатньо м’якої підготовки
Останній прийом їжі — за 2–3 години до візиту
Якщо візит зранку — краще приходити натщесерце
Негазовану воду пити можна
Візьміть із собою медичну документацію (якщо є
🔹 Вузька спеціалізація
Центр зосереджений саме на проктології — це означає глибоку експертизу, постійне вдосконалення методів і фокус лише на вашій проблемі.
🔹 Досвідчені лікарі
Наші проктологи мають понад 10 років практики, тисячі успішно проведених процедур та сотні вдячних пацієнтів.
🔹 Комфорт і делікатність
Конфіденційність, розуміння і повага до кожного пацієнта. Ми створили умови, де можна лікуватися без страху, сорому і стресу.
🔹 Сучасні методи лікування
Застосовуємо малоінвазивні, безболісні технології (латексне лігування, лазер, склеротерапія), які дозволяють уникнути операції в 80% випадків.
🔹 Швидке відновлення
Більшість процедур займає 15–30 хвилин, після чого ви повертаєтесь до звичного життя вже в той самий день.
🔹 Доступність і прозорість
Чітке пояснення кожного етапу лікування, обґрунтовані ціни без «сюрпризів». Можливість запису онлайн та попередньої консультації.
Запис можливий у зручний для вас спосіб:
📞 Телефоном:
💬 У месенджерах:
💬 Через форму нижче:
Залиште свої контакти — ми зв’яжемося з вами протягом у найближчий час.
📍 Адреса:
м. Київ, вул. Ентузіастів 49
🕘 Години прийому:
Пн–Пт: 9:00–19:00
Сб: 10:00–15:00
Нд: вихідний
У лікаря понад 20 років досвіду хірургічних втручань в абдомінальній хірургії, хірургії м’яких тканин промежини та малого тазу, онкопроктологіі, гнійної хірургії. Олександр Петрович проводить оперативні втручання при хронічному геморої, свищі, анальній тріщині, парапроктиті, поліпах прямої кишки, ректоцеле та інших захворюваннях. Виконує реконструктивно-відновлювальні та косметичні операції на м’яких тканинах промежини, сечостатевих органів. Проводить діагностику та лікування хронічних і гострих захворювань аноперіанальної ділянки, сечостатевих органів. Займається консервативним лікуванням, апаратною електроміостимуляцією, реабілітацією після хірургічних втручань тощо. Працює з дорослими та дітьми.
Лівобережний центр проктології — спеціалізований медичний центр з надання консультативно-діагностичних послуг, консервативного та хірургічного лікування проктологічних, гастроентерологічних, урологічних, гінекологічних і загальнохірургічних захворювань.
Запис на прийом можливий у зручний для вас спосіб:
Телефоном: (098) 955-34-10
Записатися онлайнЗалиште свої контакти, натиснувши на кнопку зв'язку справа внизу екрана.
Години прийому:
Пн–Пт: 9:00–19:00
Сб: 10:00–15:00
Нд: вихідний
Локація:
м. Київ, вул. Ентузіастів 49
Русанівка, м. Лівобережна