Флегмона параректальної клітковини: небезпека, що не можна ігнорувати

Біль та дискомфорт у ділянці заднього проходу – делікатна проблема, яку багато хто соромиться обговорювати. Однак за цими симптомами може ховатися небезпечне захворювання – флегмона параректальної клітковини. Цю небезпеку не можна ігнорувати, адже без своєчасного лікування вона може призвести до важких, навіть загрозливих для життя ускладнень. У цій статті ми розповімо, що це за стан, чому він виникає, як його розпізнати та чому так важливо вчасно звернутися до лікаря, а також надамо поради щодо профілактики.

Що таке флегмона параректальної клітковини?

Флегмона – це гостре гнійне (інфекційне) запалення м’яких тканин, яке швидко поширюється і не має чітких меж. Коли таке запалення виникає в клітковині навколо прямої кишки (тобто в параректальній клітковині), його називають флегмона параректальної клітковини. Простими словами, це серйозна форма “нариву” або абсцесу біля прямої кишки, яка не локалізується в одній точці, а розливається по навколишніх тканинах. В медицині для цього стану також використовують термін гострий парапроктит.

Флегмона параректальної клітковини належить до невідкладних проктологічних захворювань. Вона може виникнути у людей будь-якого віку та статі, але найчастіше трапляється у чоловіків середнього віку. За статистикою, гострий парапроктит складає до 40% усіх ургентних захворювань прямої кишки. Це означає, що проблема досить поширена, і лікарі знають, як її лікувати – головне, не зволікати зі зверненням по допомогу.

Основні причини виникнення флегноми

Головна причина розвитку флегмони параректальної клітковини – проникнення хвороботворних бактерій у тканини навколо прямої кишки. Найчастіше збудниками є мікрофлора кишечника (кишкова паличка), а також стафілококи, стрептококи та анаеробні бактерії. Існує ряд факторів, що сприяють виникненню цього небезпечного стану:

• Анальні тріщини та пошкодження слизової прямої кишки: через маленькі тріщини заднього проходу або ранки на слизовій оболонці прямої кишки мікроби можуть проникати в навколишню жирову клітковину та викликати там інфекцію.
• Запалені гемороїдальні вузли: при геморої утворюються вузли, які можуть травмуватися і інфікуватися, створюючи вхідні ворота для бактерій.
• Запалення анальних залоз (криптит): у прямій кишці є спеціальні залози. Якщо в них розвивається запалення, інфекція може поширитися далі в глибину тканин.
• Травми в області заднього проходу: будь-які пошкодження (наприклад, внаслідок медичних маніпуляцій, поранень або нещасних випадків) можуть стати причиною інфікування глибоких тканин.
• Порушення роботи кишечника: часті закрепи (запори) або, навпаки, хронічні проноси подразнюють ділянку анального каналу, сприяють появі тріщин і запалень, через які може проникнути інфекція.
• Недотримання гігієни: поганий гігієнічний догляд за анальною ділянкою створює умови для розмноження бактерій і підвищує ризик запалення.
• Ослаблений імунітет: загальне або місцеве зниження імунного захисту (через хронічні хвороби, цукровий діабет, ВІЛ-інфекцію, часті застуди, виснаження, стрес, алкоголізм тощо) робить організм більш вразливим до будь-яких інфекцій, у тому числі і в області прямої кишки.
• Інші проктологічні захворювання: хронічний проктит (запалення прямої кишки), виразковий коліт, хвороба Крона та інші запальні хвороби кишківника можуть стати фоном, на якому легше розвивається гнійне ураження параректальної клітковини.

Зазвичай гострий парапроктит виникає не з однієї причини, а через поєднання кількох факторів. Наприклад, у людини з ослабленим імунітетом і гемороєм при епізоді закрепу може утворитися тріщина, через яку інфекція проникне в тканини і викличе гнійне запалення.

Клінічні симптоми

Захворювання розпочинається гостро. Спочатку підвищується температура тіла (часто до 38–39°C) із ознобом та загальною слабкістю. Дуже швидко виникає різкий пульсуючий біль у ділянці заднього проходу, який значно посилюється під час випорожнення кишечника або будь-якого фізичного напруження. Біль настільки сильний, що людині важко сидіти чи навіть ходити.

Основні симптоми, які можуть вказувати на розвиток флегмони параректальної клітковини:

• Біль в ділянці ануса і прямої кишки: гострий, інтенсивний, пульсуючий біль, що швидко наростає і може віддавати в таз. Біль різко посилюється при спробі випорожнення або натужуванні.
• Почервоніння та набряк: якщо гнійник розташований близько до поверхні, навколо заднього проходу з’являється почервоніння шкіри, припухлість, ущільнення. Дотик до цієї ділянки різко болючий.
• Підвищена температура тіла: висока лихоманка (до 38–39°C) супроводжується ознобом, потовиділенням. Це ознака того, що організм бореться із серйозною інфекцією.
• Можливі гнійні виділення: якщо абсцес проривається назовні через шкіру або всередину прямої кишки, можуть з’явитися видимі виділення гною. Це завжди свідчить про прогресування процесу і потребує негайної допомоги.

Якщо хворобу не лікувати, симптоми стрімко погіршуються. Біль стає нестерпним, температура може піднятися до 39–40°C. Інфекція поширюється по навколишній клітковині. У занедбаних випадках гнійне запалення проривається за межі первинної зони і захоплює сусідні області. Може виникнути виражений набряк та почервоніння, що розповсюджуються на сідниці, промежину, статеві органи. Такий стан відомий як гангрена Фурньє (важка некротична інфекція промежини) – він є вкрай небезпечним для життя і потребує невідкладного лікування.

Можливі ускладнення без лікування

Флегмона параректальної клітковини – це не той стан, який може “перечекати” чи пройти сам по собі. Без лікування гнійне запалення майже гарантовано призводить до ускладнень. Серед найбільш серйозних можливих ускладнень:

• Формування нориці (свища) прямої кишки: гній може знайти вихід назовні через шкіру біля ануса або прорватися в просвіт кишки. У такому разі утворюється патологічний канал – нориця, що з’єднує пряму кишку з поверхнею шкіри. Через норицю постійно виділяється гній, і захворювання переходить у хронічну форму (хронічний парапроктит). Свищ потребує хірургічного лікування, інакше проблема буде турбувати постійно.
• Розповсюдження інфекції: гній може прорватися в сусідні тканини – на сідниці, стегна, у порожнину малого тазу чи черевну порожнину. Це загрожує виникненням нових гнійників, перитонітом (запаленням очеревини) або навіть некрозом тканин промежини (гангрена Фурньє).
• Сепсис (зараження крові): бактерії з гнійного осередку можуть потрапити в кровообіг і викликати системну інфекцію. Сепсис проявляється різким погіршенням стану: дуже високою температурою з ознобами, слабкістю, сплутаністю свідомості, прискореним серцебиттям, падінням артеріального тиску. Без інтенсивної терапії сепсис є смертельно небезпечним.
• Пошкодження анального сфінктера: тривале гнійне запалення або складні операції можуть пошкодити м’язи, що відповідають за утримання вмісту кишки. В результаті можливе нетримання калу або газів (недостатність сфінктера), що суттєво знижує якість життя.

Усі перелічені ускладнення надзвичайно небезпечні. На щастя, їх можна уникнути, якщо вчасно почати правильне лікування. Найголовніше – не тягнути час і не сподіватися, що “саме мине”. При появі симптомів, що вказують на парапроктит, необхідно негайно звернутися до лікаря.

Діагностика

Діагностувати флегмону параректальної клітковини зазвичай нескладно, якщо пацієнт вчасно звернувся до фахівця. Лікар-проктолог або хірург проведе опитування (збере анамнез) та клінічний огляд. Важливо повідомити лікаря, коли з’явився біль, чи підвищувалася температура, чи були проблеми з випорожненням або сечовипусканням.

Під час огляду лікар перевіряє ділянку навколо ануса. При підшкірному розташуванні абсцесу може бути видно або на дотик визначатися болючий інфільтрат (ущільнення), шкіра над ним червона, гаряча. Часто відзначається симптом флуктуації – відчуття “хлюпання” рідини під пальцями, що свідчить про наявність гною.

Обов’язково проводиться пальцеве дослідження прямої кишки: лікар обережно вводить палець у рукавичці в задній прохід, щоб оцінити стан стінок прямої кишки, наявність болючості або випинання всередині. Ця процедура може бути болючою, але вона дуже важлива для виявлення глибоко розташованих гнійників.

Для уточнення локалізації гнійника можуть застосовуватися інструментальні та лабораторні методи. Зазвичай призначають ультразвукове дослідження (ректальне УЗД) або томографію (МРТ чи КТ області таза), що допомагають точно визначити розміри і розташування абсцесу. Аналіз крові підтвердить наявність сильного запалення (підвищені лейкоцити, ШОЕ), а при можливості гній беруть на бакпосів, щоб з’ясувати тип бактерій і їх чутливість до антибіотиків.

Лікування: необхідність ургентного хірургічного втручання

Лікування флегмони параректальної клітковини майже в усіх випадках хірургічне і невідкладне. Потрібно якомога швидше провести операцію після встановлення діагнозу, не чекаючи ні дня. Консервативними методами (тобто без хірургії) вилікувати гнійне вогнище неможливо, адже в тканинах вже накопичився гній, від якого організм не може позбутися самостійно.

Хірургічне втручання при гострому парапроктиті полягає у розкритті гнійника і дренуванні гною. Операція зазвичай проводиться під анестезією (спінальною або загальною), тому пацієнт не відчуває болю. Хірург робить розріз у ділянці скупчення гною (на шкірі біля ануса або в промежині – залежить від розташування абсцесу). Після цього весь гній ретельно видаляється, порожнину промивають антисептиками, а змертвілі (некротичні) тканини – висікають.

Після очищення рани залишають спеціальний дренаж – гумову трубочку або марлевий тампон, щоб залишки гною та запальної рідини виходили назовні і не накопичувалися всередині. Пацієнту призначають антибіотики широкого спектра, щоб знищити інфекцію в тканинах. Також застосовуються знеболювальні препарати, адже після завершення дії наркозу рана може сильно боліти.

Подальший догляд включає щоденні перев’язки: рану промивають антисептиками, закладають мазі, що сприяють загоєнню. Рекомендуються теплі сидячі ванночки з антисептичними розчинами (з відваром ромашки, слабким розчином марганцівки чи іншими засобами) кілька разів на день – це очищує рану і покращує кровообіг, прискорюючи загоєння.

Через кілька тижнів після загоєння гострого запалення пацієнту може знадобитися ще одна операція для видалення нориці прямої кишки (якщо вона утворилася), щоб повністю вилікувати хворобу і запобігти рецидивам.

Наголос: при флегмоні параректальної клітковини зволікання з операцією є вкрай небезпечним. Чим раніше виконано втручання – тим менше поширився гнійник, тим легше операція і швидше одужання. Кожен день зволікання дає інфекції шанс поширитися далі, що ускладнює лікування і підвищує ризик небезпечних наслідків. Тому при перших ознаках цього захворювання потрібно негайно звертатися до лікарні. Ургентне хірургічне втручання – це єдиний спосіб врятувати здоров’я, а часом і життя при параректальній флегмоні.

Профілактика

Повністю виключити ризик виникнення параректальної флегмони складно, але дотримання кількох порад значно знижує ймовірність цього захворювання:

• Ретельна гігієна анальної області: після кожного випорожнення бажано підмиватися теплою водою або використовувати вологі серветки; завжди підтримуйте шкіру навколо заднього проходу чистою і сухою.
• Своєчасне лікування геморою і тріщин: якщо у вас є геморой чи анальні тріщини, не запускайте їх. Зверніться до проктолога і виконуйте його рекомендації – використовуйте мазі, свічки, дотримуйтеся дієти, щоб попередити загострення. Здоров’я прямої кишки допоможе уникнути гнійних ускладнень.
• Боротьба із закрепами і діареєю: слідкуйте за харчуванням. Вживайте достатньо клітковини (овочі, фрукти, цільнозернові продукти) та рідини, щоб запобігти запорам. Уникайте надмірно жирної та гострої їжі, зловживання алкоголем – це може провокувати розлади кишківника. За потреби використовуйте м’які проносні або закріплюючі засоби за призначенням лікаря.
• Активний спосіб життя: намагайтеся не проводити увесь день сидячи. Якщо у вас сидяча робота – робіть перерви щогодини, вставайте і рухайтеся. Помірна фізична активність покращує кровообіг у малому тазу і знижує ризик застійних явищ, що сприяють розвитку геморою та інших проблем.
• Зміцнення імунітету: підтримуйте свій імунітет на високому рівні. Харчуйтеся збалансовано, висипайтеся, уникайте хронічного стресу. Лікуйте вчасно будь-які хронічні інфекції в організмі (наприклад, хворі зуби чи тонзиліт), адже вони послаблюють захисні сили. Якщо маєте діабет, контролюйте рівень цукру. Сильний імунітет допоможе протистояти бактеріям і не дасть інфекції легко поширитися.

Найважливіше – не ігноруйте перші ознаки проблеми. Багато хто соромиться йти до проктолога і терпить біль, але робити цього не можна. При появі болю, припухлості в ділянці ануса та підвищення температури негайно звертайтеся до лікаря. Своєчасне медичне втручання збереже ваше здоров’я і убезпечить від грізних ускладнень флегмони параректальної клітковини.