Проктологія та вагітність: профілактика, діагностика, лікування

Вагітність – особливий період, що приносить жінці багато радості, але й нові виклики для організму. Серед них – малопомітні, але дуже поширені проктологічні проблеми. За статистикою, майже половина майбутніх мам стикається з такими неприємностями, як геморой або анальні тріщини під час вагітності. Хоча ці стани рідко загрожують життю, вони можуть суттєво погіршити якість життя і настрій жінки. У цій статті доступною мовою розглянуто, чому під час вагітності виникають проктологічні захворювання, як їх вчасно розпізнати і безпечно лікувати залежно від триместру, а також як запобігти їх появі. Особливу увагу приділено найпоширенішим проблемам – геморою, анальним тріщинам, запорам, випадінню прямої кишки або гемороїдальних вузлів, свербіжу та нетриманню випорожнень – з урахуванням потреб і безпеки вагітних жінок. Стаття орієнтована на майбутніх мам і покликана допомогти вам зберегти здоров’я та комфорт протягом вагітності і після пологів.

Чому вагітність впливає на здоров’я прямої кишки?

Організм вагітної жінки зазнає численних змін, які можуть вплинути на стан кишківника і судин. Ось основні причини, чому під час вагітності підвищується ризик проктологічних проблем:

• Гормональні зміни. Підвищення рівня прогестерону призводить до розслаблення стінок судин і сповільнення перистальтики кишечника. Вени стають більш розтяжними, схильними до застою крові та набухання. Одночасно сповільнюється рух їжі по кишківнику, що може викликати запори.
• Збільшення об’єму крові. Під час вагітності об’єм циркулюючої крові зростає на 25–40%. Це додатково навантажує венозну систему, зокрема в ділянці малого тазу, сприяючи варикозному розширенню вен анального каналу (геморою).
• Тиск зростаючої матки. У міру росту плоду матка дедалі сильніше тисне на судини тазу і кишечник. Це утруднює відтік крові по венах прямої кишки та спричиняє її застій. Також матка механічно здавлює кишківник, порушуючи нормальну роботу і викликаючи схильність до закрепів.
• Зміни способу життя. Багато вагітних менше рухаються, особливо на пізніх термінах, через втому чи дискомфорт. Малорухливість і довге сидіння або стояння також погіршують венозний відтік. Додайте до цього можливі зміни в раціоні та прийом залізовмісних препаратів від анемії – і отримаємо фактори, що підсилюють запори та геморой.
• Пологи і напруження. Народження дитини – це навантаження на органи тазу. Під час природних пологів, особливо у другому періоді, коли жінка тужиться, різко підвищується внутрішньочеревний тиск. Це може призвести до переповнення гемороїдальних вен кров’ю і навіть до випадіння внутрішніх гемороїдальних вузлів назовні. Тривалі або складні пологи (наприклад, із застосуванням щипців або вакууму) значно підвищують ризик пошкодження м’язів тазового дна та сфінктера, що інколи спричиняє післяпологове нетримання.

Фактори ризику. Окрім загальних механізмів, існують чинники, які збільшують імовірність проктологічних проблем у вагітної. До них належать: вік старше 35 років, наявність таких проблем до вагітності (наприклад, якщо жінка вже мала геморой або тріщини раніше), спадкова схильність до варикозу, зайва вага, багаторазові пологи в анамнезі та хронічні захворювання кишечника. Помічено, що ризик геморою зростає з кількістю вагітностей і пологів: після першої вагітності геморой відзначають приблизно у 38% жінок, а після третьої – майже у 40%. Майже 85% жінок, які народжували більше одного разу, хоча б раз стикалися з гемороєм. Також близько 40% майбутніх мам страждають на закрепи, що, у свою чергу, провокує появу геморою та тріщин. Знання про ці фактори ризику допоможе вчасно вжити заходів для профілактики, про що йтиметься далі.

Поширені проктологічні проблеми у вагітних

Розглянемо ближче найбільш поширені захворювання прямої кишки та анальної ділянки, з якими можуть зіткнутися вагітні жінки. До них належать геморой, анальні тріщини, закрепи, випадіння прямої кишки (або гемороїдальних вузлів), свербіж та нетримання випорожнень. Хоч ці проблеми делікатні, соромитися їх не слід – краще озброїтися знаннями і вчасно звернутися по допомогу.

Геморой під час вагітності

Що це таке: Геморой – найпоширеніша проктологічна проблема вагітних. Він виникає через варикозне розширення вен у ділянці прямої кишки і ануса. У кожної людини є гемороїдальні вузли – нормальні венозні сплетення, що допомагають утримувати калові маси. Під дією факторів (тиск, застій крові, напруження) ці сплетення збільшуються і запалюються, утворюючи болючі вузлики (шишки).

Симптоми геморою: Вагітна може помітити у себе такі ознаки геморою:

• свербіж і печіння навколо заднього проходу;
• дискомфорт або відчуття тиску в анальному каналі;
• біль під час випорожнення;
• поява крапель або слідів яскравої крові на туалетному папері;
• випинання м’якого вузлика з ануса (випадіння гемороїдального вузла).

Симптоми можуть бути різними за інтенсивністю – від легкого подразнення до різкого болю. Нерідко геморой загострюється у II–III триместрах, коли матка вже велика, а також після пологів. У першому триместрі геморой турбує рідше, але може проявитися, якщо жінка страждає на хронічні закрепи або мала цю проблему раніше. Важливо знати, що внутрішній геморой (вузли всередині прямої кишки) може протікати без болю – тоді першою ознакою буває кровотеча при дефекації. Зовнішній геморой (вузлик під шкірою біля ануса) частіше болючий, особливо при тромбозі вузла.

Випадіння гемороїдальних вузлів: При прогресуванні геморою внутрішні вузли можуть випадати назовні. Спочатку вони ще вправляються самостійно або рукою, але на пізніх стадіях залишаються зовні. У вагітних випадіння гемороїдальних вузлів трапляється переважно наприкінці третього триместру або під час пологів, коли жінка сильно тужиться. Це проявляється як випукле утворення біля ануса, яке важко (або неможливо) вправити назад усередину кишки. Випадіння вузлів викликає біль і заважає сидіти. Якщо вузол затискається сфінктером і порушується його кровопостачання, може розвинутися ускладнення – ущемлення та тромбоз.

Ускладнення геморою: Запущений або нелікований геморой може призвести до таких проблем:

• Тромбоз гемороїдального вузла. У застійній крові всередині вузлика утворюється тромб (згусток), який викликає різкий біль. Вузол стає твердим, набрякає, шкіра над ним може набувати синюшного відтінку. Іноді тромбований вузол навіть починає некротизувати (відмирати). Це вкрай болісний стан, що вимагає негайної медичної допомоги.
• Кровотечі. Невелика гемороїдальна кровотеча (кілька крапель) – частий симптом, і зазвичай вона не небезпечна. Однак постійна або сильна кровотеча може призвести до анемії (недокрів’я) та потребує лікування. У вагітних анемія особливо небажана, адже погіршує постачання кисню малюкові.
• Запалення і інфекція. Розчухування та тріщинки в ділянці геморою можуть стати воротами для інфекції. Іноді розвивається запалення навколо ануса, або навіть парапроктит – гнійне запалення тканин навколо прямої кишки. Парапроктит проявляється сильним болем, набряком, почервонінням у ділянці ануса та підвищенням температури – потребує негайного лікування.
• Комбіновані проблеми. Хронічний геморой може спричинити або підтримувати виникнення анальної тріщини (через травмування слизової твердим калом) чи свища прямої кишки. Також постійний біль і дискомфорт можуть рефлекторно послабити роботу сфінктера.

На щастя, більшість випадків геморою у вагітних не доходять до важких стадій. У багатьох жінок гемороїдальні симптоми полегшуються або зникають після пологів – за даними спостережень, майже половині молодих мам стає легше вже через кілька днів після народження малюка. Однак у частини жінок проблеми можуть зберігатися тижнями і навіть місяцями, тому не варто їх ігнорувати.

Анальні тріщини під час вагітності

Анальна тріщина – це маленький поздовжній розрив (ранка) слизової оболонки анального каналу. Вона може виникнути, коли проходить дуже твердий або великий за об’ємом кал, травмуючи ніжну тканину. Вагітність сама по собі не викликає тріщин, але сприяє їм опосередковано через закрепи та зниження тонусу тканин.

Симптоми тріщини: Головна ознака – різкий, пекучий біль під час дефекації, ніби «скляний осколок» проходить через анус. Біль може тривати від кількох хвилин до годин після випорожнення, іноді пульсуючого характеру. Також характерні незначні кров’янисті виділення – зазвичай це кілька крапель яскраво-червоної крові на туалетному папері або білизні. Через біль жінка може боятися ходити в туалет, що погіршує проблему: кал затримується, стає ще більш твердим, і травмує ранку знову. Виникає замкнене коло.

Коли виникає: Анальна тріщина може з’явитися на будь-якому етапі вагітності або після пологів. Часто її провокують сильні закрепи в третьому триместрі або в післяпологовому періоді (коли багато хто побоюється йти в туалет після епізіотомії чи розривів). Також тріщина може утворитися під час важких пологів, якщо відбувся розрив слизової заднього проходу при проходженні дитини (таке трапляється при великих дітях або стрімких пологах, але це рідкість).

Ускладнення: Невеличка гостра тріщина за сприятливих умов може зажити самостійно за кілька днів. Але без лікування вона легко переходить у хронічну форму – краї ранки ущільнюються, і вона постійно розходиться знову. Хронічна тріщина часто супроводжується сильним спазмом сфінктера (кільцевого м’язу заднього проходу): м’яз мимовільно стискається, погіршуючи кровопостачання ділянки і перешкоджаючи загоєнню. Вагітна при цьому відчуває постійний дискомфорт, печіння, може з’явитися свербіж і виділення слизу. Не загоєна анальна тріщина – це постійні страждання і шлях до утворення хронічної рани або навіть свища (каналу між прямою кишкою і шкірою). Тому дуже важливо лікувати тріщину вчасно.

Запори у вагітних

Закреп (запор) – ще одна часта проблема, про яку нерідко соромляться говорити. Він характеризується рідким випорожненням (рідше 3 разів на тиждень), утрудненим проходженням калу, необхідністю сильно тужитись. До 40% жінок стикаються із запорами під час вагітності.

Причини закрепів у вагітних:

• Гормональний фон (прогестерон уповільнює моторику кишківника).
• Тиск матки на товсту кишку, особливо в пізні терміни.
• Малорухливий спосіб життя, втома.
• Зміни в харчуванні, нестача клітковини.
• Недостатнє вживання рідини (наприклад, через токсикоз з нудотою та блюванням в I триместрі або свідоме обмеження пиття через набряки).
• Прийом препаратів заліза від анемії – вони часто закріплюють.
• Стрес і тривожність також можуть впливати на травлення.

Чим небезпечні запори: Окрім відчуття важкості і здуття живота, хронічні закрепи призводять до постійного натужування. А це – прямий шлях до геморою і тріщин, оскільки під час сильного тиску на судини ануса вони розтягуються, а щільний кал травмує слизову. Також при застої калових мас у прямій кишці можливе виникнення запалення (проктиту) або погіршення самопочуття (головний біль, слабкість через всмоктування токсинів). Для вагітних дуже важливо не допускати тривалих запорів, особливо наприкінці терміну, щоб уникнути ускладнень під час пологів і в післяпологовому періоді.

Запори після пологів: Після народження малюка проблема може залишитися. Сприяють цьому: післяпологові травми промежини (шви, біль – жінка боїться тужитись), зміна режиму (немає часу нормально поїсти або сходити в туалет), гормональні коливання, годування грудьми (організм втрачає багато рідини). Тому молода мама також повинна слідкувати за регулярністю випорожнень, щоб не спровокувати геморой чи тріщину.

Випадіння прямої кишки (пролапс) у вагітних

Повне випадіння прямої кишки за вагітності трапляється рідко, проте ймовірність зростає у жінок старшого віку, багатородючих або при наявності слабкості м’язів тазового дна. Пролапс прямої кишки – це стан, коли стінка прямої кишки вивертається назовні через анальний отвір. Виглядає це як випукла волога червонувата тканина, що виходить з ануса, особливо при натужуванні.

Під час вагітності значний пролапс малоймовірний (хіба що у жінок, які мали його ще до вагітності). А от після пологів унаслідок сильного розтягнення і послаблення тазового дна пролапс може проявитися. Фактори ризику: багаторазові пологи, особливо з травмами промежини; дуже важкі тривалі пологи; великі плоди. Часто пролапсу передує багаторічний нелікований геморой або випадіння лише слизової оболонки прямої кишки.

Симптоми: Відчуття випирання в задньому проході, неможливість утримувати гази та кал (при важких ступенях), біль, слизові або кров’янисті виділення. Спочатку кишка може сама втягуватись назад, але з часом залишаєтьcя назовні, що викликає значний дискомфорт.

Що робити: При підозрі на пролапс слід негайно звернутися до лікаря. У період вагітності радикальне лікування (операція) зазвичай не проводять, застосовуючи консервативні заходи – спеціальні вправи, проносні для полегшення випорожнення, підтримуючі пов’язки. Після завершення вагітності та відновлення може вирішуватися питання хірургічної корекції пролапсу. Але варто підкреслити: випадіння гемороїдальних вузлів – не те саме, що випадіння всієї прямої кишки. У більшості випадків мова йде саме про геморой, і правильне лікування геморою попередить розвиток справжнього пролапсу.

Свербіж у ділянці ануса під час вагітності

Анальний свербіж – частий супутник як геморою, так і тріщин. Під час вагітності жінки можуть відмічати свербіння і подразнення навколо заднього проходу. Причини:

• Геморой: запалені вузли виділяють трохи слизу, можуть подразнювати шкіру, викликати мокнуття. Також через розширені вени шкіра навколо ануса може набрякати і свербіти.
• Анальна тріщина: біль поєднується з відчуттям пекучого свербежу, особливо якщо ранка починає заживати.
• Недостатня гігієна або подразнення: при запорах або геморої повне випорожнення інколи ускладнене, можливе підтікання слизу чи калу, що подразнює шкіру. Також агресивне мило, вологі серветки з ароматизаторами можуть пересушувати анальну зону.
• Молочниця (кандидоз): вагінальний кандидоз, поширена у вагітних проблема, інколи спричиняє свербіж і навколо ануса, оскільки грибкова інфекція може поширюватись.

Як полегшити свербіння: Перш за все – виявити і лікувати основну причину (геморой, тріщину тощо). Полегшити стан допоможуть ретельна але делікатна гігієна (обмивання прохолодною водою без мила після кожного випорожнення), м’яке промокання (не терти рушником), ванночки з відварами трав (ромашка, кора дуба) за відсутності алергії. Не можна розчухувати шкіру – це лише підсилить подразнення. Лікар може порадити безпечні для вагітних зовнішні засоби (креми або свічки) зі заспокійливим ефектом. Важливо носити дихаючу бавовняну білизну і уникати тісного одягу, щоб не створювати зайвого тертя.

Нетримання випорожнень (фекальна інконтиненція)

Нетримання калу та газів – делікатна проблема, що може виникнути переважно в післяпологовому періоді. Під час вагітності повне нетримання трапляється рідко (лише при неврологічних порушеннях або тяжкому перебігу), але багато жінок відзначають утруднення в контролі газів наприкінці вагітності – це пояснюється тим, що важка матка тисне на м’язи тазового дна.

Основна причина післяпологової інконтиненції – травма м’язів тазового дна та анального сфінктера при пологах. При глибоких розривах промежини (III–IV ступеня, коли розривається м’яз, що замикає анус) або при розширеній епізіотомії може постраждати анальний сфінктер. Такі травми частіше трапляються у першонароджуючих, при використанні акушерських щипців або вакуум-екстракції, при великому плоді. Як наслідок, жінка може помітити, що їй важко втримати гази, а в тяжчих випадках – рідкий кал. За даними досліджень, через 3 місяці після пологів приблизно 25% мам мали епізоди мимовільного випускання газів, а близько 3% – епізоди нетримання калу. Якщо ж був важкий розрив сфінктера, то без лікування ризик нетримання може сягати 17–60%.

Що відчуває жінка: Окрім фізичного дискомфорту, нетримання викликає сильний емоційний стрес, сором, страх виходити з дому. Молодій мамі і так непросто, а тут додається ще й така проблема. Дуже важливо розуміти, що ви не самотні – багато жінок стикаються з цим, просто не всі говорять про це вголос.

Як діяти при нетриманні: Не замовчувати! Обов’язково повідомте свого лікаря-гінеколога або проктолога, якщо після пологів у вас є проблеми з контролем випорожнень. На ранніх етапах часто допомагає спеціальна гімнастика (вправи Кегеля та інші, спрямовані на зміцнення м’язів тазового дна). Також покращують стан фізіотерапевтичні методи, біологічний зворотний зв’язок (тренування м’язів за допомогою апаратів). Лікар дасть поради щодо дієти, щоб випорожнення були оформленими і не надто рідкими (бо рідкий кал важче втримати). При серйозних ушкодженнях може знадобитися хірургічна реконструкція сфінктера, але такі операції зазвичай роблять уже після завершення грудного вигодовування. Головне – не соромитися звернутися по допомогу: сучасна медицина має засоби допомогти жінкам відновити контроль над своїм тілом.

Профілактика проктологічних проблем у період вагітності

Багато проктологічних захворювань легше запобігти, ніж потім лікувати – особливо це стосується геморою, тріщин та закрепів. Профілактика значною мірою полягає в здоровому способі життя та простих щоденних звичках. Ось кілька порад, які допоможуть майбутній мамі знизити ризик виникнення проктологічних проблем:

• Багато рухайтеся. Помірна фізична активність покращує кровообіг і перистальтику кишківника. Щоденні піші прогулянки, легка гімнастика для вагітних, йога або плавання – чудові вибори (звісно, якщо немає протипоказань від лікаря). Рух запобігає застою крові у венах і допомагає уникнути закрепів. Намагайтеся не сидіти і не стояти довго в одній позі; якщо маєте сидячу роботу – вставайте щогодини розім’ятися.
• Дієта багата клітковиною. Правильне харчування – основа профілактики. Включіть у раціон більше продуктів, що містять клітковину: свіжі овочі, фрукти, салати, цільнозернові каші, висівки. Клітковина пом’якшує консистенцію стільця і полегшує випорожнення, що запобігає як геморою, так і тріщинам. Уникайте жирної, смаженої та занадто гострої їжі, а також продуктів, що можуть викликати запор (білий хліб, здоба, надлишок рису тощо). Корисними для вен вважаються продукти-венотоніки – наприклад, буряк, морква, капуста, листова зелень.
• Достатньо пийте води. Споживання рідини повинно бути не менше ~1,5–2 літрів на день (якщо немає обмежень через набряки чи інші стани). Вода робить кал м’якшим. Починайте ранок зі склянки води кімнатної температури – це стимулює кишківник. Корисні також компоти з чорносливу або кураги (природні послаблюючі). Уникайте надміру солодких газованих напоїв.
• Не ігноруйте позиви. Не терпіть, якщо відчули бажання випорожнити кишківник. Регулярне стримування позивів призводить до застою калу і пересихання його вмісту. Ходіть до туалету в один і той самий час щодня – наприклад, після сніданку – так виробиться рефлекс.
• Гігієна і догляд. Привчіться після кожного випорожнення підмивати анальну ділянку прохолодною водою (або використовувати спеціальний душ). Це тонізує судини і зменшує застій. Мило використовуйте лише нейтральне, без ароматизаторів, і не надто часто (щоб не пересушити шкіру). Можна чергувати прохолодні й теплі сидячі ванночки – це покращує кровообіг в області прямої кишки.
• Уникайте перенапруження. Не підіймайте важкого – це правило для всіх вагітних (щоб не було загрози викидня), але й для профілактики геморою теж актуальне. Різке напруження черевного пресу підвищує тиск у венах тазу. Якщо є хронічний кашель – лікуйте, бо постійний кашель також провокує геморой.
• Спеціальні вправи. Існують комплекси вправ Кегеля та інші, спрямовані на тренування м’язів промежини. Їх можна виконувати під час вагітності (якщо лікар дозволив). Сильні м’язи тазового дна краще підтримують органи і судини, покращують циркуляцію. Вправи також стануть у пригоді після пологів для швидшого відновлення.
• Регулярні візити до лікаря. Не оминайте планові огляди в жіночій консультації. Якщо щось турбує – краще сказати про це акушеру-гінекологу. За потреби він направить до проктолога. Консультація проктолога хоча б раз на рік рекомендована всім, хто мав проблеми з гемороєм раніше. Вагітним з факторами ризику (спадковість, варикоз, хронічні закрепи) варто відвідати проктолога на початку вагітності для отримання профілактичних рекомендацій.

Виконуючи ці поради, багато жінок взагалі не стикаються з гемороєм чи тріщинами під час вагітності. А якщо навіть проблеми і виникнуть, то протікатимуть значно легше.

Діагностика проктологічних захворювань під час вагітності

Діагностика в період вагітності має свої особливості: потрібно отримати максимум інформації про проблему, не зашкодивши малюкові. На щастя, більшість проктологічних хвороб (геморой, тріщини) діагностуються на основі огляду та простих безпечних методів. Ось як відбувається обстеження у проктолога вагітної пацієнтки:

• Детальний збір скарг і анамнезу. Лікар розпитає, які симптоми турбують, коли з’явилися, що провокує їх. Важливо розповісти, в якому ви триместрі, як протікає вагітність, чи були подібні проблеми раніше. Не соромтеся говорити про делікатні речі – лікар це чує щодня і зможе краще допомогти, знаючи всі подробиці.
• Огляд перианальної ділянки. Проктолог огляне область навколо заднього проходу. Це дозволяє побачити зовнішні гемороїдальні вузли, тріщини, сліди подряпин від свербежу, ознаки подразнення або пролапсу. Зовнішній огляд абсолютно безпечний і безболісний.
• Пальцеве дослідження прямої кишки. Лікар надягне рукавичку, змастить палець гелем і акуратно обстежить пряму кишку зсередини. Так він перевірить тонус сфінктера, наявність внутрішніх гемороїдальних вузлів, больові точки (наприклад, різкий біль вказує на тріщину). Боятися цього не слід – досвідчений лікар зробить усе дбайливо, і ця процедура триває лише хвилину. Пальцеве дослідження є основним методом діагностики геморою навіть у вагітних, оскільки дає багато інформації і не шкодить плоду.
• Аноскопія або ректоскопія. Це огляд анального каналу і прямої кишки спеціальними інструментами, схожими на трубочки з підсвіткою. Аноскоп дозволяє оглянути ~5–7 см від ануса, ректоскоп (ректороманоскопія) – глибше, до 20–25 см кишки. У вагітних ці обстеження проводять тільки за необхідності, наприклад, якщо потрібно уточнити діагноз, виключити інші захворювання або взяти зразок тканини. Процедура може викликати легкий дискомфорт, але не є небезпечною. Вона виконується без наркозу, на боці або в колінно-ліктьовій позі. Ректороманоскопія в умілих руках не травмує ні матку, ні дитину.
• Ультразвукове дослідження. Іноді для уточнення діагнозу застосовують трансректальне УЗД – це коли невеликий датчик вводять у пряму кишку для огляду стінок кишки та навколишніх тканин. УЗД абсолютно безпечне і допомагає, наприклад, диференціювати внутрішній геморой від інших утворень, виявити приховані абсцеси. Також можуть зробити УЗД органів черевної порожнини, щоб переконатися, що немає інших причин болю.
• Лабораторні аналізи. За потреби лікар призначить аналізи крові (щоб перевірити рівень гемоглобіну при кровотечах, виключити анемію) та калу (наприклад, аналіз на приховану кров, якщо є підозра на виразку або іншу патологію вище по кишківнику). Такі дослідження теж безпечні для вагітної.
• Колоноскопія. Це ендоскопічне обстеження всього товстого кишківника. У вагітних його намагаються не проводити, якщо немає критичної потреби. Колоноскопія показана лише у випадках підозри на серйозне захворювання (наприклад, виразковий коліт, пухлина), яке не можна діагностувати інакше. Якщо можливо, її відкладають на післяпологовий період. Якщо ж провести колоноскопію необхідно (скажімо, у II триместрі при підозрі на кровотечу в кишечнику), це робиться в умовах стаціонара і під наглядом акушерів.

Важливо: Всі діагностичні процедури під час вагітності призначаються обґрунтовано. Лікар враховує, чи перевищує потенційна користь ризики. Приміром, рентгенівські методи (ірригоскопія – рентген кишечника з контрастом) взагалі протипоказані вагітним через опромінення. Зате огляд, пальпація, УЗД – доступні і безпечні. Тож не бійтеся йти до проктолога: більшість проблем він визначить вже при першому ж огляді і зможе одразу порадити, що робити далі.

Лікування: особливості залежно від триместру та післяпологового періоду

Лікування проктологічних захворювань у вагітних завжди балансуватиме між ефективністю для мами та безпекою для малюка. Принцип простий: максимум користі при мінімумі ризиків. У різні триместри вагітності підхід може відрізнятися, як і в післяпологовому періоді. Розглянемо загальні принципи терапії з урахуванням часу.

Лікування в I триместрі

Перші 12–13 тижнів – найважливіші для розвитку плоду, і в цей період бажано уникати будь-яких медикаментів і втручань, якщо вони не конче необхідні. Тому при проктологічних проблемах у I триместрі акцент роблять на немедикаментозних заходах:

• Дієта з клітковиною, багато пиття – щоб нормалізувати стілець і зняти навантаження з прямої кишки.
• Гігієнічні процедури, ванночки з теплою водою (35–37°C) або відварами трав для полегшення симптомів геморою чи тріщини. Теплі сидячі ванночки 2–3 рази на день по 10 хвилин поліпшують кровообіг і зменшують спазм сфінктера, полегшують біль.
• Помірний рух – щоб не було застою крові.
• При болю чи сильному свербінні лікар може порекомендувати безпечні для вагітних зовнішні засоби з натуральними компонентами (мазі, свічки на основі обліпихи, календули тощо). Жодних агресивних ліків на цьому етапі застосовувати небажано.
• Якщо є значні закрепи, іноді призначають м’які проносні засоби місцевої дії (наприклад, гліцеринові свічки) або осмотичні проносні для внутрішнього застосування, які не всмоктуються в кров. Але тільки після консультації з лікарем! Багато проносних і клізм можуть стимулювати скорочення матки, тому самостійно їх використовувати небезпечно.

Зазвичай у I триместрі геморой рідко потребує чогось більшого, ніж дієта та гігієна. Анальні тріщини часто гояться при дотриманні режиму м’якого стільця. Головне – вчасно повідомити лікаря, якщо біль або кровотеча сильні, щоб не пропустити інші причини (наприклад, кров з прямої кишки може і при загрозі викидня бути, хоч і рідко – тому треба диференціювати).

Лікування в II триместрі

Другий триместр (14–26 тижнів) – відносно спокійний і безпечний період вагітності. Дитина вже сформована, а матка ще не така велика, як наприкінці строку. Якщо проктологічні проблеми серйозні і заважають жити, саме у II триместрі лікарі можуть дещо розширити арсенал лікування:

• Додаються лікарські препарати місцевої дії, дозволені при вагітності. Це можуть бути ректальні свічки або мазі від геморою з компонентами, що знеболюють, загоюють і знімають запалення. Конкретні назви ми не згадуємо (щоб не займатися самолікуванням), але такі препарати існують і їх призначає лікар. Вони діють переважно місцево і мінімально всмоктуються, тому безпечні для плоду.
• Засоби від закрепів. Якщо дієта не дає потрібного результату, лікар порадить безпечні послаблюючі: наприклад, сироп лактулози або порошки макроголу (ці речовини не проникають через плаценту). Іноді достатньо додати до раціону кліткові добавки (псиліум, пшеничні висівки) та збільшити воду – і кишечник запрацює. У II триместрі виправдано активніше боротися із запорами, щоб у III триместрі підготувати організм до пологів.
• Мінімально інвазивні процедури. У деяких випадках, якщо геморой дуже болісний і прогресує, проктолог може запропонувати малоінвазивне лікування, яке можна зробити амбулаторно і без загального наркозу. Наприклад, це лігування вузлів латексними кільцями (на внутрішній гемороїдальний вузол надівають туге кільце, і через кілька днів він відпадає). Або склеротерапія – введення в вузол речовини, що «склеює» його судини. Такі методи допомагають позбутися геморою II–III стадії і не потребують наркозу – тільки невелике місцеве знеболення чи навіть без нього. У II триместрі їх застосування найбільш безпечне, якщо є потреба. Проте рішення про процедуру приймається індивідуально.
• Флеботоніки та інші ліки. Деяким пацієнткам лікарі призначають венотонізуючі засоби (препарати для зміцнення вен) у таблетках або кремах, якщо користь переважає ризик. Також при необхідності можуть застосовуватися свічки з гепарином (для розсмоктування тромбів) чи інші специфічні ліки. Всі вони повинні призначатися саме лікарем, бо навіть рослинні препарати під час вагітності не завжди безпечні.

В цілому, у другому триместрі жінка вже добре адаптувалася до вагітності, тому можна активніше лікувати наявні проблеми. Але будь-яке втручання – тільки після схвалення акушера-гінеколога: іноді проктолог консультується з вашим лікуючим гінекологом, чи можна застосувати ту чи іншу методику.

Лікування в III триместрі

Третій триместр (27–40 тижнів) – час, коли навантаження на організм максимальне. Матка велика, жінка може відчувати постійну втому, важкість. Проктологічні проблеми на цьому етапі часто проявляються найбільше (геморой може досягати своїх піків, частішають закрепи через тиск матки). Лікування у III триместрі ускладнюється тим, що небажано провокувати передчасні пологи і загалом жінці важче переносити будь-які процедури. Основні підходи такі:

• Продовження консервативної терапії. Дієта, режим, гігієна – все це залишається надзвичайно важливим. На пізніх строках інколи важко багато рухатися, але навіть легкі вправи на кшталт погойдування тазом, ставання на четвереньки (поза «котика») знімають тиск матки з тазових вен і полегшують відтік крові. Корисно кілька разів на день полежати 10–15 хвилин на лівому боці – це покращує венозний відтік від нижньої частини тіла.
• Місцеві препарати та свічки. Їх можна продовжувати застосовувати, якщо це було призначено раніше. Наприкінці вагітності лікарі намагаються уникати призначення нових системних ліків, аби не нашкодити дитині. Але безпечні мазі від геморою, гелі знеболюючі або свічки для загоєння тріщин можуть використовуватися, щоб мама підійшла до пологів у максимально комфортному стані.
• Екстрена допомога при ускладненнях. Якщо в III триместрі сталося щось гостре – наприклад, защемився і тромбувався гемороїдальний вузол – може знадобитися невідкладне втручання. У таких випадках проктолог разом з акушерами оцінюють ситуацію. Іноді проводять невелику операцію під місцевою анестезією (наприклад, розтин тромбованого вузла і видалення тромбу) для полегшення болю. Це не впливає на плід. А от повноцінні операції на прямій кишці (гемороїдектомія – видалення вузлів, сфінктеропластика тощо) намагаються не робити до народження дитини, якщо тільки немає загрози життю. Загальний наркоз і важкі стани матері є ризиком для малюка, тому планове хірургічне лікування відкладають.
• Підготовка до пологів. На 36–40 тижні гінеколог може рекомендувати очисні клізми або м’які проносні, щоб жінка підійшла до пологів без переповненого кишечника. Це опосередковано зменшує ймовірність ускладнень з прямою кишкою під час потуг. Також, якщо у вагітної є великий геморой, лікарі в пологовому будинку будуть особливо обережні під час пологів (можливо, накладуть додаткові шви, щоб гемороїдальні вузли не тромбувалися). Заздалегідь обговоріть зі своїм лікарем, що вас турбує геморой – ця інформація допоможе акушерам.

Післяпологовий період: відновлення та лікування

Після появи малюка настає довгоочікуване полегшення для органів тазу – тиск матки зникає, гормональний фон поступово нормалізується. Багато проктологічних проблем починають гоїтися самі по собі. Як уже згадувалося, майже у половини жінок симптоми геморою проходять у перші дні чи тижні після пологів. Але, на жаль, не у всіх. Крім того, додаються нюанси грудного вигодовування – не всі ліки можна приймати, бо вони потрапляють у молоко. Розглянемо, як підтримати маму в цей період:

• Режим стільця. Після пологів дуже важливо налагодити регулярне м’яке випорожнення. В пологових будинках часто на 2–3 день роблять проносну клізму, щоб молода мама могла спокійно сходити в туалет, особливо якщо були шви. Вдома продовжуйте слідкувати за дієтою: їжте тушковані овочі, каші, пийте достатньо води. Уникайте продуктів, що кріплять (білий хліб, багато міцного чаю). Це попередить і запори, і тріщини.
• Гігієна і догляд за промежиною. Якщо були шви (після розриву або епізіотомії), вам і так будуть пояснювати, як доглядати. Додатково зверніть увагу на анальну ділянку: продовжуйте підмивати прохолодною водою після туалету. Добре допомагають ванночки з теплою водою: сісти в тазик з чистою водою або ромашкою на 10 хв – це полегшує біль при геморої і сприяє загоєнню і швів, і можливих тріщин.
• Медикаментозне лікування. Багато препаратів від геморою сумісні з годуванням грудьми, оскільки діють локально. Тому не терпіть біль – зверніться до проктолога, і вам підберуть мазь чи свічки, які знеболять і загоять. Наприклад, препарати з місцевими анестетиками (для зняття болю), з обліпихою або календулою (для загоєння), з троксерутином або гепарином (для розсмоктування шишок) – все це може застосовуватися годувальницями під контролем лікаря. Якщо виник парапроктит (гнійник), то без розтину і, можливо, антибіотиків не обійтися – в такому разі тимчасово годування грудьми можуть припинити, але здоров’я матері на першому місці.
• Хірургічне лікування. Найбільш радикальні методи – операції – зазвичай проводяться вже після завершення грудного вигодовування, якщо проблема залишається. Наприклад, якщо після пологів минуло кілька місяців, а великий геморой так і не дає спокою, його можуть видалити хірургічно (гемороїдектомія). Або якщо анальна тріщина стала хронічною і не гоїться консервативно, роблять невеличку операцію (лікувальний розріз сфінктера, щоб зняти спазм і допомогти загоїтись). Також операції потрібні для усунення повного пролапсу прямої кишки чи відновлення розірваного сфінктера при нетриманні – але це плануються втручання, які проводять після того, як організм жінки відновиться після пологів. Зазвичай оптимально робити такі операції через 3-6 місяців після народження, коли тканини прийшли в норму.
• Вправи і реабілітація. Вже через кілька тижнів після пологів (якщо немає протипоказань) жінці рекомендують приступати до вправ для тазового дна. Це запобіжить нетриманню і покращить кровообіг, допоможе геморою швидше зникнути. Корисно робити вправи Кегеля щодня, поступово збільшуючи навантаження. Якщо є можливість, відвідуйте групи післяпологової гімнастики або займайтеся з фізіотерапевтом.

Післяпологовий період – час загоєння. Багато що, що докучало під час вагітності, мине саме собою. Ваше завдання – трохи допомогти організму: не заважати процесу відновлення неправильним харчуванням чи сидячим способом життя, і вчасно звернутися до лікаря, якщо щось іде не так.

Консультація проктолога при плануванні та під час вагітності

Ще до вагітності: Ідеально, якщо майбутня мама подбає про своє проктологічне здоров’я на етапі планування. Якщо у вас вже були проблеми – наприклад, хронічний геморой, періодично кровили вузли або була анальна тріщина – варто відвідати проктолога до того, як завагітніти. Лікар огляне, при необхідності призначить лікування або профілактичні процедури. Існує думка, що геморой краще вилікувати до вагітності, щоб він не затьмарював прекрасний період виношування малюка. Деякі операції або маніпуляції, протипоказані вагітним, цілком можна зробити заздалегідь (наприклад, видалити великі гемороїдальні вузли лазером або класично, вилікувати свищ). Це не означає, що всім потрібно бігти на операцію – але проконсультуватися щодо стану буде не зайвим. Також проктолог дасть рекомендації, як запобігати загостренню ваших проблем під час вагітності.

Під час вагітності: Не бійтесь і не соромтесь звертатися до проктолога, якщо виникли неприємні симптоми. Багато жінок намагаються терпіти або лікуватися домашніми методами і звертаються вже у дуже важкому стані. За дослідженнями, понад 60% вагітних і породіль самі собі ставлять діагноз «геморой» і лікуються без консультації лікаря. Але такий шлях небезпечний: можна помилитися з діагнозом, чи неправильно підібрати мазі, нашкодивши собі і малюкові. Проктолог звик до делікатних тем і забезпечить вам комфортне обстеження. Він також працює в парі з вашим акушером, тому підбере оптимальне лікування. Усі призначення – дозування ліків, необхідність процедури – узгоджуються з тим, що ви вагітна.

Варто звернутися до лікаря, якщо:

• Ви відчули біль, свербіж, або побачили кров під час випорожнення.
• З’явилася випуклість, “гулька” біля ануса.
• Будь-які неприємні відчуття в ділянці прямої кишки, що не минають більше 2–3 днів.
• Ви не можете нормально ходити в туалет, мучать постійні закрепи.
• Сталося випадіння кишки або вузла, який не вправляється.
• Після пологів пройшов місяць, а ви все ще маєте виражені симптоми геморою чи болі.
• З’явилося нетримання газів чи калу після пологів (треба обговорити це з лікарем негайно, не чекати, що «саме мине»).

Пам’ятайте: своєчасна консультація – це запорука швидшого і легшого одужання. Лікар пояснить, як діяти в домашніх умовах, щоб полегшити симптоми, і які сигнали свідчать про те, що потрібна медична допомога. Проктолог також порадить, як спланувати пологи: при тяжкому геморої або рубцевій тріщині іноді спільно з акушером вирішують питання про метод розродження (проте в більшості випадків геморой – не показання до кесаревого розтину, просто лікарі будуть уважніші). Якщо жінка знає про свої проблеми заздалегідь, вона почуватиметься впевненіше і спокійніше.

Насамкінець, хочеться підкреслити, що проктологічні проблеми у вагітних – це поширено і вирішувано. Трішки уваги до себе, здоровий спосіб життя і допомога лікарів у разі потреби – і ви зможете зосередитися на приємних моментах очікування малюка. Не соромтеся свого тіла і тих змін, що з вами відбуваються. Бажаємо вам здоров’я, легких пологів і щоб ніщо не затьмарювало вашу вагітність!